Дійові особи:
Опанчук Сергій Сергійович – директор агрофірми «АгроМашНаш».
Віра Олегівна – кадровик.
Марта – менеджер із збуту.
Марко – агроном (сезонний працівник).
– Кожна людина повинна знати своє призначення на цьому світі! Такого правила потрібно дотримуватися і в роботі. Кожен має займатися тим, що у нього виходить найліпше, бути, як то кажуть, на своєму місці, – обурено звертався директор Сергій Сергійович до своїх підлеглих, коли останні замість того, щоб виконувати доручене шефом завдання, займалися своїми справами. – Чи ви думаєте, не знайдеться вам заміни?! Ви хоч уявляєте, яка зараз кількість людей сидить без роботи? Та звідки ж вам знати!.. Марко, особливо це стосується тебе. Якщо вже випало на долю хоча б недовго пропрацювати у нас, потрібно показати себе з найкращого боку, – промовив керівник.
Опустивши очі додолу, стояли підлеглі, вишикувані в шеренгу, як у школі. Між Мартою та Марком стояла кадровик Віра Олегівна. Влетіло і їй, мовляв, набрала кадри, а слідкувати не вмієш.
Вислухавши чергову порцію неприємних слів про результат своєї роботи, Марта з Марком розійшлися виконувати кожен свою роботу. А Віра попрямувала до кабінету директора.
***
«Щоб посприяли у працевлаштуванні», – з такою метою, яку має і більшість тих, хто звертається до центру зайнятості, прийшов Марко до відділення у своєму місті. До тих, хто реєструється з думками «зайва копійка в домі не завадить», молодий чоловік себе не відносив. Навпаки, соромився того, що сидить без постійного стабільного заробітку. Соромно людям в очі дивитися, вже більше року пройшло з тих пір, як звільнився з попереднього місця роботи. Перебивався тимчасовими заробітками. А з приходом осені прийшла звістка з центру зайнятості – знайшлося місце для агронома-початківця. Нехай і невеликі гроші пропонували, проте досвід роботи в солідній фірмі, хоч і тимчасово, не завадить нікому і ніколи, думав собі Марко, обмірковуючи пропозицію. Та й від знайомого чув, що там із завантаженням все нормально, працівників цінують, особливо старанних і дисциплінованих. З останнім у молодика було не все гаразд. Це і стало основною причиною того, що в Марка з постійним місцем роботи не склалося.
***
В період збору врожаю додаткової робочої сили потребувала агрофірма «АгроМашНаш». Для такого бізнесу це й не дивно. Дармоїдів власник не визнавав. Вважав, що розумніше і правильніше взяти людину на два–три місяці та платити їй гарну зарплату, ніж цілий рік платити неробі. І звільнити шкода, і фінансово не вигідно тримати біля себе таких працівників.
Час від часу з’являлися в агрофірмі навіть постійні сезонні співробітники, які залюбки йшли працювати «до Серьожи на фірму» (так говорили сезонники). У цьому сприяв центр зайнятості. Побажання директора «АгроМашНаш» Сергія Сергійовича знали в центрі зайнятості добре, співпрацювали не один рік.
Та цього року, на прикрість директору, постійних тимчасових працівників не привабили розцінки, а платити більше не міг.
– Зазнався Серьожа, бачиш, платить, як в минулому році! – говорили позаочі колишні сезонні співробітники. – Він думає, що задарма працюватимемо! Не вгадав!
Директор у свою чергу трохи засмутився, проте склавши руки не сидів, – вирішив взяти нових сезонників.
– Так сказати, поновимо базу, – говорив кадровику керманич.
Серед тих, кого влаштували, опинився і Марко.
***
– Бачиш, кого набрали, Віро Олегівно, новачки дають про себе знати. Байдики бити – діло нехитре. Ще ніхто з сезонників такого собі не дозволяв. До кінця тижня поспостерігаю за Марком. Якщо не виправиться, піде геть з фірми. Я вже його про це попередив. З Мартою ще нічого… До речі, це він її з пантелику збиває. Раніше вона була дисциплінована, організована. Я чув, що нібито у них кохання?..
– Сергійовичу, але ж ви самі розумієте, що такий випадок стався вперше за багато років. Звичайно, шкода, що так склалося. Думали допомогти людині, платили гарну зарплату – більше, ніж колегам. А втім, якщо скажете звільняти – звільнимо, – промовила кадровик, прощаючись з керівником.
А про себе подумала, якийсь черствий він став, раніше собі такого не дозволяв. При підлеглих вилаяв, авторитет, так би мовити, підірвав, мене винною зробив. «Може, не його день сьогодні, – промовила пошепки, – а може, не мій?»
Підготувала
Катерина Гарманчук
1. Як здійснюється направлення працівників на сезонні роботи центром зайнятості? Якими документа ми супроводжується даний процес?
2. Яким чином регулюється заробітна плата сезонного працівника? Чи закономірно те, що такому працівнику виплачується вища зарплатня, ніж колегам на такій самій посаді?
3. Чи передбачені дотації для роботодавців, які створюють сезонні робочі місця?
4. Звільнення за угодою сторін та за власним бажанням – як простіше стати на облік у ЦЗ? Які відмінності при реєстрації відповідно до причини звільнення?
5. Що очікує на працівника, якого звільнили з посади, на яку його направив центр зайнятості?
Комментариев нет:
Отправить комментарий