Соціальний ділог

Погодьтеся, що будь-яке ключове рішення чи то для компанії, чи навіть для всієї держави, ефективне тоді, коли воно прийняте в ході конструктивного діалогу. У сфері трудових відносин саме працівники, роботодавці та державні органи мають вести діалог у форматі круглого столу: не лише наполягати на своєму, але й приймати до уваги думки опонентів. Недарма німецький фахівець з мистецтва ділової бесіди Отто Ернст стверджував, що «розмовляти – це, по суті, означає поступитися співрозмовнику в одному питанні, щоб він нам поступився в іншому». Зиск очевидний!

Судячи з проблем соціальної сфери, у нашій державі вже давно ведуть лише монологи – численні, але не результативні. Навіть офіційна статистика нерідко кардинально відрізняється від реальних даних, не відображаючи справжні проблеми суспільства. Розглянемо останні доступні дані. Наприклад, за інформацією Держслужби статистики України, рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, на 1 листопада 2011р. становив 1,4 %. Але на ці цифри орієнтуватися не варто, адже експерти зазначають: реальні показники, розраховані за методологією МОП, значно вищі. Так, в нашій країні рівень безробіття економічно активного населення працездатного віку в середньому за І півріччя 2011 р. становив 8,9 %.

Однією із причин такої розбіжності є те, що громадяни шукають заробіток не через центр зайнятості, а шляхом розміщення приватних оголошень в Інтернеті та газетах.

Також можна навести ще одне дослідження, проведене аналітико-дослідницьким центром «Інститут Горшеніна». Так, найактуальнішою проблемою українського студентства на сьогоднішній день є відсутність роботи. 36 % студентів відзначили, що проблема з працевлаштуванням стосується особисто їх, 64,5 % вважають, що ця проблема є головною для всієї української молоді.

Можна продовжувати аналізувати статистику, але доцільніше поговорити про те, який внесок може зробити роботодавець для зменшення нагальних проблем. На сторінках журналу ви знайдете вступну статтю Юлії Черкашіної, яка розповіла про правові форми працевлаштування та особливості регулювання їх законодавством.

Проведення громадських робіт та організація їх на підприємстві – саме про це стаття Ігоря Литвина, який також подав зразок відповідного договору між роботодавцем та працівником.

Законодавець закріпив гарантії, які заохочують працівників до підвищення кваліфікації або проходження спеціального професійного навчання. Саме про них розповіла Наталія Іваницька, зокрема звернувши увагу на оплату праці за час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям.

Дмитро Жуков став автором статті про забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників, де розкрив процедуру розірвання трудових відносин, зазначив категорії громадян, які мають переважне право в залишенні на роботі, подав актуальний приклад із судової практики. Своєрідним доповнення до цього матеріалу є стаття Костянтина Костіна – допомога держави та роботодавця по безробіттю.

На допомогу фахівцям відділів кадрів та HR-менеджерам у журналі введена нова рубрика «1С: поради кадровикам». Відкриває цикл статей матеріал Катерини Ратушняк на тему «1С як інструмент підготовки звітів для менеджменту». Практичні рекомендації, наочні приклади та досвід експерта дозволять оптимізувати ваш робочий час та підвищити професійний рівень.

Зміст номеру:

Ю. Черкашіна

Правові форми працевлаштування – широкий вибір

І. Литвин

Суспільно корисні роботи

Н. Іваницька

Направлення на професійне навчання працівників

Д. Жуков

Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників

К. Костін

Допомога держави та роботодавця по безробіттю

К. Ратушняк

1С як інструмент підготовки звітів для менеджменту

К. Гарманчук

Змиритися не можна відстояти