Дійові особи:
Тупталенко Тимофій Панасович – директор супермаркету «Садок» .
Мокренко Ніна Борисівна – кадровик.
Вуханський Юрій – менеджер торгового залу.
Чередник Катерина – продавець кондитерського відділу.
Волинець Федір – продавець-консультант.
– Хм… Напевно, кожен власник бізнесу погодиться, цей Кодекс законів про працю України наче дамоклів меч висить над нашими головами… Хай йому грець! – бурчав собі під ніс директор Тимофій Панасович.
І справді, існує думка, що український «трудовий талмуд» орієнтований, скоріше, на захист інтересів працівників, аніж роботодавців. Тут вам і «особливі» категорії співробітників, і охорона праці, і нормування робочого часу… Ще й створені окремі державні органи, що виконують роль «наглядача»… Роботодавцеві залишається лише зав’язнути у купі нормативних актів, які визначають, так би мовити, хто, що і кому винен у трудових відносинах.
У кожному окремому випадку порушення можуть бути як з боку керівництва, так і підлеглих, але питання у тому, наскільки серйозні збитки, адже можна довести справу і до кримінальної відповідальності…
У супермаркеті «Садок» звичайно мова не йшла про таку фатальну недбалість з боку роботодавця, але не обходилося і без локальних трудових спорів та навіть судових позовів. Недарма Тимофій Панасович нарікає на українське законодавство та, звісно, на кадровика, хоча мав би винуватити лише самого себе.
– Скажіть мені, Ніно Борисівно, і де ви таких понабирали? Аж надто розумні у нас співробітники! – запитав директор у кадровика.
– Не один місяць персонал підбирали! – з гордістю відповіла Ніна Борисівна, але потім знітилася, адже за виразом обличчя керівника зрозуміла, що цей факт директора зовсім не радує. – Виникли проблеми?
– Мав неприємну розмову з нашим старожилом – Вуханським Юрієм, який вирішив висунути претензії після стількох років відданої праці… – обурювався Тимофій Панасович.
– Звісно, було б зручно, якби усі покірними були… – зауважила кадровик, але миттю прикусила язика, розуміючи, що такі фрази директори повз вуха не пропускають.
– Юрій вже років п’ять на посаді менеджера в торговому залі працює. Не буду заперечувати, що успіхи його вражають, адже до управлінської посади «виріс» із звичайного консультанта ще в студентські роки, – з якоюсь ностальгією говорив директор, але далі із роздратуванням промовив: – Сьогодні ж заявив, що його тут недооцінюють, а тому доведеться «продати» себе конкурентам!
– Я не схвалюю його різкої позиції щодо звільнення, але й справді, варто було б переглянути наше ставлення до старих співробітників. На керівні посади ми беремо людей «з вулиці», нехай навіть висококваліфікованих, але й своїх варто мотивувати! – висловилася Ніна Борисівна.
– Зрозумійте, що персоналом має керувати людина, яка зможе об’єктивно оцінити підлеглих. А Юрій має тут і друзів і ворогів, тому я проти того, щоб він став адміністратором магазину! – директор був налаштований досить категорично.
– По правді кажучи, колишнім HR-менеджером була розроблена система підвищення співробітників, яка, до речі, була вами і затверджена… Ось тільки, хороша ідея так і залишилася на папері, – нагадала Ніна Борисівна.
– Це вже не мої проблеми… Саме ваш відділ відповідає за ці процеси… – зазначив директор.
– Справді? На моїй пам’яті, саме за вами було останнє слово щодо надання вищої посади будь-кому. Вам ніколи не заважали правила та марно прописані інструкції, – збунтувалася підлегла.
– Ви маєте рацію – тут приймаю рішення лише я, – зухвало мовив керівник, – а тому не бачити Вуханському підвищення, як своїх вух, вибачте за каламбур, – Тимофій Панасович поставив велику крапку у розмові.
***
А тим часом у торговому залі точилася жвава розмова, в голосах співробітників звучали нотки гніву та обурення.
– Нісенітниця якась! Звідки я могла знати про нові правила? Наше керівництво сотню разів на день їх змінює, але не вважає за потрібне доводити до відома персоналу нову інформацію! – розпиналася продавець Чередник Катерина.
– Повністю з тобою погоджуюсь. Яке вони мають право карати нас за порушення, про яке ми навіть не здогадуємося, – підтримав колегу Федір Волинець.
– А вираховувати ці гроші із зарплати, так би мовити, за нашою спиною, взагалі нечуване зухвальство та свавілля! – продовжувала Катерина.
– У магазині керівників більше, ніж підлеглих, але жоден не може чітко, а головне вчасно, сказати про нововведення. А от виписати догану – готовий кожен. На моїй попередній роботі, наприклад, була спеціальна дошка оголошень і усі співробітники ще звечора знали, що, скажімо, завтра необхідно підійти до управляючого та отримати оновлений бейдж із корпоративною символікою. Якщо ж планувалися більш серйозні зміни, то увесь персонал повідомляли про це заздалегідь, іноді навіть під особистий підпис! – згадував Федір.
– Якщо не помиляюсь, то роботодавець зобов’язаний інформувати підлеглих про нововведення, а якщо ні – то ми можемо спокійно ігнорувати ці правила! Проблема лише у нашій покірності. Хто в наш час без роботи ризикне залишитись? – нарікала на невтішну реальність Катерина.
– Так, звільнити зараз можуть за будь-що і працівнику жоден «зубатий» юрист не допоможе… – розмірковував її співбесідник.
– Навіщо тобі юриста наймати? А профспілка для чого? Хіба не вона покликана відстоювати права працівників? Достеменно не знаю, наскільки профспілки можуть втручатися у трудові відносини роботодавця та працівника… Які мають повноваження? – засумнівалася Катерина.
– Що ж, будемо боротись своїми силами, без арбітрів зі сторони! Зрештою, і роботодавець частіше зацікавлений у мирному вирішенні проблеми та не прагне доводити ситуацію до серйозного конфлікту, – зробив висновок Федір.
Підготувала
Тетяна Вареник
*******************************************
- Як регулює законодавство питання підвищення по службі? Якщо в компанії є внутрішній документ, який регулює це питання, то чи несе відповідальність роботодавець, який не виконує умови такого документу?
- Чи може роботодавець притягнути до відповідальності співробітників за порушення корпоративних правил у разі, якщо вони не були належно проінформовані?
- Яку роль відіграє профспілка у трудових відносинах? Коротко опишіть її повноваження щодо врегулювання трудових спорів та захисту прав працівників.
Відповіді фахівців на ці та інші питання читайте у вересневому номері журналу "Праця і Закон"
