Дійові особи:
Швидкий Петро Петрович – директор логістичної компанії «ТаймКвік».
Марина Павлівна – кадровик.
Олексій – менеджер з логістики.
На годиннику було 18:00, проте директор компанії «ТаймКвік» навіть не думав залишати стіни свого кабінету. Клієнт, який сьогодні в останній момент відмовився від співпраці, розізлив його не на жарт. В думках Петра Петровича була підозра, що причина в такому раптовому припиненні співпраці не тільки в клієнтові. Довести до такого фіналу міг менеджер з логістики Олексій, який вже не вперше зривав терміни та підставляв керівника на великі суми, і саме він вів переговори з клієнтом. Та це був не єдиний привід, що примусив директора замислитись та проаналізувати, в чому ж насправді причина смуги невдач, яка триває вже досить довго. За останній рік компанії довелося тричі визнавати свою поразку в суді перед колишніми співробітниками, яких, як виявилося, звільняли з порушеннями законодавства, що було ненавмисними діями, а банальним незнанням законодавчої бази.
«І це тоді, коли на ринку велика кількість конкурентів!» – подумав про себе Петро Петрович.
***
– Шефе, можна увійти? – постукав до кабінету директора менеджер з логістики Олексій.
– Одну хвилину, – почулося з-за дверей.
Не дочекавшись дозволу керманича, менеджер вже крокував кабінетом.
– Доброго ранку, Петровичу, ну що, вирішили питання з проблемним клієнтом? Будуть вони співпрацювати? – посипалися питання від менеджера.
– Ні, договір розірвали вчора під кінець дня, забудь, – відповів директор, поправляючи зім’ятий піджак.
– А ви додому вчора так і не пішли? – промовив менеджер. – Вигляд у вас так собі… Попросити секретаря принести кави? – продовжив чоловік.
Такої кількості запитань та нахабності директор не очікував, тому щоб швидше з цим покінчити, вирішив перейти до справи:
– Олексію, у тебе робочі запитання будуть? – нервово сказав керманич.
– А, я зрозумів. Петровичу, тут така справа, – вже не так впевнено почувався менеджер. – У мене дружина в цьому місяці йде у декретну відпустку. Було б непогано, якби ми обговорили можливість підвищення моєї заробітної плати.
Слова менеджера були останньою краплею для директора, який досі не відійшов від вчорашньої невдачі. Проте чоловік зібрався з думками та цілком спокійно відповів:
– Олексію, якщо я не помиляюся, то півроку назад ми на цю тему вже розмовляли. Тоді мова йшла про іпотеку. Я ще тобі з довідкою допомагав, зарплату в рази більшу вказав, – промовив шеф. – Як людину я тебе розумію, – продовжив. – А от як директор – зараз нічим не можу допомогти. Ти ж сам знаєш які суми компенсацій ми виплатили колишнім співробітникам, навіть при великому бажанні змушений тобі відмовити! – промовив керманич.
Саме такої реакції від директора і очікував Олексій.
– Вас зрозумів. Можу йти? – зухвало промовив менеджер.
– Так, – відповів здивовано шеф. Адже очікував на тривалішу дискусію з наполегливим підлеглим...
– Шкода, звичайно, але на вас чекають серйозні проблеми, – сказав Олексій, виходячи з кабінету.
***
– Марино, часу на пусті балачки немає, тому перейду до справи. Думаю, що ти і сама це розумієш, – промовив директор до кадровика Марини Павлівни, запросивши жінку до кабінету.
– Так, наш Олексій виявився ще тим працівником. Про таких говорять: бачу ціль – не бачу перешкод, свого досягнуть будь-яким способом. Навіть не знаю, така безвихідна ситуація... Якщо звільнити – зіллє конкурентам всю інформацію, яка піде їм на користь. Хто ж міг подумати, що він і вашим і нашим – почав співпрацювати з прямим конкурентом! І коли все встигав зробити?!
– Марино, він ще той стратег. Ти б чула, як він погрожував! – стурбовано сказав чоловік. – Така проблемна ситуація зі мною трапляється вперше. Але думаю, що прорвемося, – запевнив начальник.
– Тримати такого працівника біля себе небезпечно, – стурбовано сказала жінка. – У мене є пропозиція провести в компанії кадровий аудит – це вирішить якщо не нагальну проблему, то, принаймні, в майбутньому попередить і захистить нас від таких працівників та інших неприємностей.
– До цього повернемося трохи пізніше, а зараз звернуся до фахівців за допомогою, – вирішив керівник.
Підготувала
Катерина Гарманчук
Запитання:
1. Які існують підстави для проведення кадрового аудиту?
2. Чи несе відповідальність підприємство за те, що видало працівникові довідку про доходи, в якій зазначена сума, що в рази перевищує реальну зарплатню?
3. Як звільнити працівника, який шантажує керівництво тим, що передасть цінну інформацію третім особам (конкурентам)? Як застерегти компанію від «злиття» інформації працівниками?
4. Чи буде рішення про проведення кадрового аудиту в правильним вирішенням проблеми в даному випадку? Що ви порадите керівництву?
Комментариев нет:
Отправить комментарий