Ціна влади

Саме так визначав відповідальність Уїнстон Черчілль. Під час прийому на роботу ми беремо на себе обов’язок дотримуватися корпоративних цінностей, відчуваємо відповідальність за виконання власних проектів. А коли роботодавець з огляду на сумлінність і дисциплінованість, призначає нас на керівну посаду, ми зітхаємо з полегшенням. Нарешті ми стаємо господарями власного життя. Нарешті можна делегувати власні обов’язки. І… ні за що не відповідати?...
Такі думки знайомі багатьом із нас. Вони – ознака миттєвої ейфорії від визнання наших успіхів і відчуття свободи. Проте якщо перші тижні управління колективом не змінили Вашого ставлення до влади і до відповідальності, - вибачте, керівна посада – не для Вас.
Чи можна втекти від відповідальності, підіймаючись службовими сходами? «Ні» - відповідають керівники з багаторічним досвідом успішної діяльності, фахівці з кадрової роботи. «Можна, проте втікача все одно «дожене» трудове законодавство», - додають українські правозахисники.
Наведу досить поширений приклад. Керівник однієї з невеликих київських фірм виявився злісним порушником норм трудового права: колективу регулярно затримували зарплатню, звільнитися з посади і вчасно отримати трудову книжку було більшою проблемою, ніж влаштуватися на роботу до такого керівника. Водночас прибутки компанії зростали рік від року, рівень заробітку працівників був високим навіть для докризових показників. Компанія досить успішно працювала навіть за умов стрибків валюти та загального падіння економіки. Чому ж керманич успішної компанії самостійно створював собі проблеми? На це запитання керівник відповів, що він постійно опікується проблемами набагато важливішими, ніж зарплата працівників та дотримання процедури внесення змін до штату. І додав: «підлеглі не скаржаться на мої вчинки, а звільнена людина перестає для мене існувати».
Дивно, проте лише на перший погляд. Насправді мовчазна згода з боку підлеглих на нашу неуважність або безвідповідальність пояснюється легко: сьогодні мало хто з працівників може похвалитися обізнаністю в галузі трудового права. Тому працівникам доводиться миритися з умовами праці, навіть якщо останні суперечать нормам законодавства.
Історія з горе-керівником завершилася банально: видатний бізнесмен і підприємець потрапив до лав звичайних злочинців. Його сумлінні та відповідальні підлеглі знайшли собі іншого керівника, прибуток компанії стрімко знизився, про компанію-порушника законодавства «забули» інвестори та партнери…Сьогодні колишній «босс» рахує копійки і скаржиться на…працівників, які його начебто зрадили. А насправді? Насправді керівник зрадив своїх підлеглих, позбавивши їх можливості будувати кар’єру в успішній та чесній компанії.
Звичайно, така ситуація – виняток, який ілюструє досконалість правила. Утім, під час прийому нових робітників, нарахування зарплати, проведення скорочень і оформлення звільнень варто пам’ятати про нашу відповідальність як роботодавця. Якою вона може бути, - поінформують на сторінках часопису юристи провідних українських компаній. Звідки очікувати «гостей» з перевірками діяльності Вашої компанії, - повідомить О.Зіненко у матеріалі «Органи державного контролю: функції, повноваження, оскарження діяльності». А В.Нехороших у статті про корпоративне шахрайство розповість, як боротися з порушниками у компанії.
Щиро сподіваємось, що цей номер часопису «Праця і закон» допоможе зміцнити Ваш авторитет як керівника і зробить Вас справжнім керманичем власного бізнесу. Не сплачуйте за владу надто дорого.

З побажаннями успіху та добробуту,
Світлана Фальова,
редактор
sf@hrd.com.ua