Компанія може ризикувати, приймаючи рішення, та поплатитися за помилку власним доходом, а от чи відповідає вона за свої дії щодо працівників? КЗпП зобов’язує це робити, але у павутині українського законодавства досить легко заплутатись як роботодавцю, так і співробітнику. Тут доречно процитувати Оноре де Бальзака, який писав, що ми «ніщо так погано не знаємо, як те, що кожен повинен знати: закон».
Відповідно, і платити за це «незнання» доведеться саме з бюджету компанії. Як повідомили у прес-центрі Державної податкової служби, 95 % роботодавців порушують трудове законодавство. Зокрема, заступник голови відомства стверджує, що кожен п’ятий виплачує зарплату нижче прожиткового мінімуму, ще більший відсоток підприємств видає зарплати «в конвертах», ухиляючись від податків. Зрозуміло, що це далеко не повний перелік, а от вирішити ці проблеми чиновник пропонує шляхом запровадження «моди» на офіційне працевлаштування з пристойною зарплатою. Поки держава намагається змінити свідомість, роботодавцям доводиться коритись реальності… Цього року за результатами таких перевірок Державна податкова служба України перерахувала до казни 5,44 млрд грн.
Упевненість у правильності своїх рішень дозволить уникнути неприємностей із законом, а допоможуть у цьому експерти вересневого номеру журналу. Так, підстави та процедура звільнення докладно прописані у КЗпПУ, але що робити, коли стоїть вибір між двома співробітниками при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації? У такій ситуації стане у пригоді стаття Надії Братаніч, яка розказала про категорії співробітників, що мають переважне право в залишенні на роботі.
Торкнулися експерти й явища дискримінації, яке, зокрема, поширене у стінах українських компаній. Звичне протистояння чоловіків та жінок вже нікого не дивує, але нерівноправність проявляється й щодо молодих фахівців. Трудове законодавство встановило адміністративне і кримінальне покарання за такий суб’єктивізм роботодавців, хоча його й важко довести в суді.
Для того щоб мінімізувати утиски молоді, була розроблена система дотацій роботодавцю для надання першого робочого місця. Цій темі присвячений матеріал Кирила Фесика. Експерт відзначив умови та обмеження щодо таких виплат, а також зобов’язання компанії, яка вирішує співпрацювати із випускниками.
Юрій Чумак спрямував свою увагу на гарантії працівникам, задіяним у виборах. Компанії мають бути готовими до того, що співробітник не обмежиться лише голосуванням, але й захоче стати членом виборчої комісії на дільниці або ж наглядачем на добровільних засадах. Відповідно виникає питання правильного оформлення такої «позаштатної» роботи, на яке відповів автор статті.
Обставини, що не залежать від людини, – хвороба співробітника, довготривалий пошук фахівця на вільну посаду та ін. – також передбачені законом. Дмитро Жуков коротко розповів, про що в першу чергу треба пам’ятати при суміщенні посад та покладенні додаткових обов’язків, які не передбачені трудовим договором або інструкцією.
Експерти Олександр Ярош та Наталія Єфанова застерегли роботодавців від спокуси «закрити очі» на деякі положення нормативно-правових актів, адже у повноваження прокуратури також входить перевірка дотримання трудового законодавства.
Завершується добірка статей матеріалом представниці Федерації профспілок України Ірини Потапової про виклики та загрози запозиченої праці.
Із побажанням свідомої відповідальності,
Тетяна Вареник,
відповідальний редактор,
ia@hrd.com.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий