Кейс "Зустрів друга"

Дійові особи:

Комірников Іван Гнатович – директор фірми «Еустома».

Пиваченко Олеся – кадровик.

Мажоренко Артем – підприємець.

Керманич фірми «Еустома» Іван Гнатович Комірников з дитинства мріяв створити власний бізнес. Як не дивно, чоловікові була до душі флористика. «Любов до квітів прищепила мені мама», – часто говорив чоловік, відповідаючи на запитання знайомих. Тому з вибором напряму бізнесу питання не виникало – квіткові магазини. Проїхатися вранці по своїх крамницях та подивитися, як створюються романтичні композиції, було улюбленим заняттям чоловіка. Частенько і сам давав поради підлеглим.

Новий рік для Гнатовича видався нелегким, бізнес почав занепадати, потрібно було рятувати ситуацію.

– Напевно, доведеться закрити магазин у сусідньому місті. Для нас це скоріше витрати, а не прибуток, – не раз говорив директор кадровику Олесі Пиваченко.

Жінка, почувши слова останнього, розуміла, яка гора справ впаде на її плечі, тому цьому не зраділа. Про себе вже почала планувати роботу.

***

Напередодні Міжнародного жіночого дня Комірников заїхав до одного зі своїх магазинів та попросив флористку оформити два букети. Дівчина заметушилася та взялася  до роботи, директор, як це часто бувало, вніс корективи. Через півгодини дві неймовірні композиції Іван Гнатович ніс до свого авто.

– Комірников?! – почувся знайомий голос.

Іван Гнатович повернувся та не повірив своїм очам. Перед ним стояв давній товариш та одногрупник Артем Мажоренко, з яким він давненько вже не бачився.

– Артеме?! Мажоренко, ти?

– А хто ж ще?! Привіт, друже! А ти, я бачу, підготувався до свята… – неоднозначно сказав чоловік, дивлячись на букети у руках директора «Еустома».

– Та перестань, це для дружини та доньки, – виправдовувався чоловік перед другом. – А ти в своєму репертуарі, не змінився. Радий тебе бачити! Ну що, ходімо на каву? Знаю одне гарне місце.

***

Після вихідних директор прийшов до офісу трохи стурбований та попросив кадровика Олесю зайти до нього. Жінка зраділа запрошенню, адже керманич щороку вітав усіх жінок фірми зі святом весни, коли до, а коли після. У жінки навіть вже були плани на премію, які сьогодні, як вона подумала, зможе втілити в життя.

– Олесю, така справа, на вихідних зустрів свого товариша, – почав розмову директор.

– Розговорилися з ним, він розповів про своє життя, я про своє. Ну, як завжди. А потім пішла розмова про роботу. Олесю, виявляється, що він теж займається квітковим бізнесом, проте, більш масштабним та різноманітним. У тому числі і кімнатними рослинами. Розумієш?

Плани на вечір для Олесі вмить стали нереальними. «Таки не буде премії», – подумала. Проте взяла себе в руки та відповіла директору:

– Якщо чесно, не зовсім розумію, – сказала жінка.

– Як я сам до цього не додумався?.. – директор наче не чув кадровика, а потім продовжив. – Я розповів товаришу, що у нас справи, чесно кажучи, так собі. І ось що він мені відповів: «А давай об’єднаємось. Звичайно, все потрібно обговорити».

Олеся такого розвитку подій не очікувала:

– Продовжуйте, Іване Гнатовичу. У мене тільки одне питання – а яким чином?

– Порадившись з товаришем, ми вирішили, що реорганізуємо наші фірми шляхом злиття в одну. Тим більше, що справи у нього теж не дуже. Олесю, це єдине правильне рішення в нашій ситуації. Прибутку у нас немає, скоріше навпаки. А таким чином ми виведемо бізнес на відповідний рівень. Виходить, що зараз ми конкуренти, а станемо одним цілим. Розумієш? А відтак, і прибуток буде спільний, адже споживач один. Досвід у нас хороший – є чим поділитися, але ж і є чому повчитися.

– А що в такому разі робити з магазином в іншому регіоні? То будемо його закривати? І якщо так, то коли? Людей же потрібно повідомити. Я правильно розумію, ви налаштовані серйозно, затягувати з цим не будете?

– Так, потрібно подумати про цей магазин і не тільки. У нас же і в декретній відпустці працівники, і на лікарняних. Все потрібно оформити правильно. Сьогодні в мене призначена зустріч, будемо обговорювати важливі моменти та планувати подальші дії.

– Я зараз подивлюся, з якими працівниками можуть виникнути проблеми. Ви ж знаєте, я допоможу чим зможу, – відповіла жінка та вже зібралась піти.

– Ой, Олесю, зовсім забув, а це мій подарунок на 8 Березня. Всіх благ. Тримай, – простягнув директор подарунковий сертифікат на послуги в салон краси.

«Плани на вечір все ж таки зміняться», – подумала про себе кадровик. А вголос промовила:

– Дякую, шефе.

– Нехай до мене зайдуть інші дівчата, – попросив директор.

Підготувала

Катерина Гарманчук

1. Які гарантії мають працівники фірми «Еустома» у разі реорганізації підприємства (а саме – злиття)?

2. Які дії кадровика Олесі у разі реорганізації?

3. Що робити з працівниками, які в період реорганізації перебувають у відпустці/на лікарняному?

4. Які записи в трудових книжках працівників потрібно поставити до і після реорганізації? Які дії передбачені для Олесі у разі інших видів реорганізації (приєднання, поділу, виділення або перетворення)?

Відповіді на ці та інші запитання читайте у березневому номері журналу «Праця і Закон»