Попенко Юрій Тарасович – директор компанії «ДокМарк».
Юдіна Лариса Іванівна – HR-фахівець.
Чартинський Віктор Васильович – керівник відділу реклами.
Люпик Уляна – головний спеціаліст відділу реклами.
Система функціонування компанії побудована таким чином, що від кожного співробітника залежить її успіх або ж поразка. Добре це чи погано – залежить від конкретного випадку…
Звісно, можна покласти відповідальність на одного працівника, але чи буде у такому разі робота решти ефективною? Сьогодні заохочується не індивідуалізм, а командний успіх. Навіть на співбесідах HR-менеджери навмисне проводять тестування, щоб перевірити, чи «впишеться» новачок у команду, чи здатен на групове мислення, чи готовий відкрито ділитися своїм досвідом та ідеями, чи схильний до компромісів для прийняття спільних рішень.
Вважаєте, що в команді немає місця професіональному розвитку та лідерству? Але ж її результати та успіхи залежать саме від кваліфікації кожного члена, з’являється можливість вчитися у колег та надихати своїм прикладом колектив.
Що робити у ситуації, коли хтось один робить фатальну помилку? От тоді летять голови усіх причетних. Це наче у футболі: гол не забив один гравець, а в лузерах опинилася уся команда.
У компанії «ДокМарк» нещодавно трапився подібний форс-мажор – от тільки у командній роботі були зацікавлені далеко не всі учасники інциденту.
Увесь офіс чув, як керівник відділу реклами Віктор Чартинський давав прочуханки своїй підлеглій Люпик Уляні. Ось тільки за що?..
– Вікторе Васильовичу, дозвольте я все поясню… – намагалася вставити хоч слово у гнівну тираду начальника Уляна.
– Я і так знаю, що ви скажете! Я довірив вам керувати практично цілим проектом, а ви наче навмисне зробили усе, щоб провалити нашу спільну місію! – репетував керівник.
– Зрештою, на ваших плечах лежало керівництво цією роботою! А ви скинули усе на мене, усвідомлюючи, що я не маю достатньо досвіду, аби очолювати такі серйозні проекти. Що маєте, те маєте! – захищалася Уляна.
– Дорогенька, це називається – «делегувати повноваження»! Звична практика великих компаній. Якщо ви чогось не знали чи не розуміли, то достатньо було набрати мій номер! Невже не можна було порадитись? – продовжував гнути свою лінію Віктор Васильович.
– А хіба до вас можна додзвонитися чи «виловити» у стінах офісу? Ще кілька днів назад я думала, що все йде по плану, була впевнена у правильності своїх дій… Якби ви приймали участь у проекті, то він би «не прогорів»! – відповіла дівчина.
– Ми довго з вами можемо сперечатися, але попереджаю одразу, що за наслідки відповідати будете ви особисто! Звільняти усіх п’ятьох причетних, а тим паче мене, директор не буде. Тому раджу не виправдовуватися своєю недосвідченістю, – уїдливо сказав Віктор Васильович та демонстративно вказав на двері підлеглій, завершивши тим самим дискусію.
* * *
Розмова продовжилася вже у стінах директорського кабінету в присутності HR-фахівця, яка мала допомогти розсудити конфліктуючі сторони.
– Шановні, думаю, ви розумієте, що цей несподіваний провал завдав нам суттєвих матеріальних збитків! А от хто винен – це ще належить з’ясувати, – розпочав директор Юрій Тарасович. – Отже, виправте мене, якщо я помиляюсь: по-перше, керівником проекту був призначений Чартинський; по-друге, у контракті чітко вказані його функціональні обов’язки, зокрема, управління і контроль над підлеглими свого відділу; по-третє, право підпису усіх документів, пов’язаних із «погорілою» справою, є лише у Чартинського; по-четверте… Ларисо Іванівно, може вам є що додати?.. – запитав директор.
– Не відмовлюсь від такого задоволення. Скажу навіть більше, що саме підпис Чартинського стоїть на договорі із компанією-замовником, яка із партнера вмить перетворилася на потенційного позивача, – доповнилаHR-фахівець.
– Я не маю змоги контролювати кожен крок своїх підлеглих, а Уляна – головний спеціаліст відділу реклами. А от її непрофесіоналізм в першу чергу не помітили ви, Ларисо Іванівно, ще на співбесіді. А мені вже довелося працювати з тим матеріалом, який ви знайшли… От і обпікся! – намагався «перевести стрілки» непутящий керівник.
– Перш ніж знімати з себе відповідальність, знайдіть, на кого її перекласти, бажано законним шляхом. У вашому випадку варіанти відсутні! – перекреслила усі виправдання HR .
– Я не збираюсь ні за що відповідати і не заплачу жодної копійки компенсації збитків. Навіть думки такої не було – навмисне зірвати проект, – захищав свій гаманець, а заразом і свою репутацію, керівник відділу реклами.
– Недбалість часом набагато гірше, аніж недобрі наміри, – почав філософствувати директор. – Чомусь я не віддаю управління компанією у твої руки, а міг би! Не сумніваюсь у твоєму професіоналізмі, але «своє» нізащо не віддам, навіть у тимчасове користування! Одне із правил делегування: приймати на себе відповідальність за всі рішення, які підлеглі зробили відповідно до переданих їм повноважень.
– Думаю, не варто зараз читати нотації та розглядати моральний аспект цієї історії. Документи є, посадові обов’язки прописані, а отже вина майже доведена, – самовпевнено сказала Лариса Іванівна. – Максимум, що загрожує Уляні – це догана, а ви будете відповідати по повній програмі.
– Складно буде довести, що я нібито незаконно скинув свої обов’язки на підлеглу, що саме мої дії стали причиною матеріальних збитків підприємства. Я керував командою так, як вважав за потрібне, але втрутився людський фактор… – почав виправдовуватися Віктор Васильович.
– Досить, ви краще подумайте, як виправити ситуацію. Можливо, вдасться поновити контракт. Але, велике прохання, спробуйте це зробити без сторонньої допомоги, – завершив розмову директор, змінивши гнів на милість.
Підготувала
Тетяна Вареник
1. Хто у даній ситуації має нести відповідальність за зірваний проект? За чий рахунок роботодавець може компенсувати свої збитки?
2. Чи мав право керівник відділу реклами Віктор Васильович Чартинський делегувати свої повноваження підлеглій Люпик Уляні, маючи контракт із чітко прописаними посадовими обов’язками?
3. Яким чином необхідно було документально оформити делегування завдань підлеглій Уляні (опишіть варіанти)?
4. Чи регулює закон недбале ставлення до своїх посадових обов’язків? Чи можна звільнити працівника за це?
Відповіді фахівців на ці та інші питання читайте у липневому номері "Праця і Закон"
