31 октября 2011 г.

Наша сила в наших сотрудниках














Руслана Игнатьева,

начальник отдела по управлению персоналом,
"ДХЛ Интернешнл Украина"










Готовя ноябрьский выпуск журнала «Управление персоналом – Украина», редакция пригласила принять участие в традиционной рубрике «Карьера» Руслану Игнатьеву, которая любезно согласилась рассказать о своем профессиональном пути и, конечно, компании, в которой работает сегодня. Читайте интервью о том, как глобальные HR-практики и проекты DHL реализовываются в Украине, в чем суть корпоративной философии First Choicе, а также о решениях, которые не позволяют результатам исследований удовлетворенности и вовлеченности сотрудников кануть в Лету и делают их по-настоящему нужным для бизнеса и людей инструментом.

Содержание номера "Лояльность, удовлетворенность, вовлеченность"

НОВОСТИ

УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ

Не словом, а делом: применение результатов HR-исследований

Эксперты из нескольких компаний («Майкрософт Украина», IDS Group Ukraine, Terrasoft, «МакДональдз Юкрейн», SoftServe Inc., «Нутриция Украина») рассказали о том, как именно выводы исследований лояльности, удовлетворенности, вовлеченности сотрудников используются в их организациях, и о результатах, которые удается получить благодаря системной работе с этими данными (спикеры представляют компании-участницы Исследований Вовлеченности, проводимых Aon Hewitt и HR Center).

А. Сударкин

Лояльность, удовлетворенность, вовлеченность: есть ли универсальная комбинация?

Казалось бы, управление лояльностью и удовлетворенностью сотрудников – сложнейшая задача. Безусловно, отчасти так и есть – ведь для этого существует множество инструментов и правил. Но некоторые из них, как считает автор, настолько очевидны и просты, что многие руководители попросту не придают им значения. Несколькими такими инструментами и делится эксперт.

Д. Жуков

Можно ли спрогнозировать лояльность на этапе подбора?

Автор отмечает, что хоть практика измерения лояльности и вовлеченности персонала сегодня довольно распространена в Украине, в большинстве случаев речь идет об уже работающих людях. И задается вопросом: можно ли предсказать лояльность и вовлеченность будущего сотрудника еще «на входе» в компанию?

Е. Кропивянская

Как соткать мотивационный климат?

Директор по персоналу и организационному развитию «Киевстар» делится своими взглядами на тему мотивации, а также рассказывает о мотивационных проектах, реализованных в компании, которые, по убеждению автора, добавили ценности рабочей атмосфере организации.

А. Боднарчук

По следам Google: нематериальное поощрение в интернет-компании

О том, что помогает создавать корпоративную среду, подходящую айтишникам и «интернетчикам», рассказывает директор «Софткей-Украина».

После статьи читайте комментарии об интересных мотивационных «фишках» от других экспертов – из компаний «ОЛИМПИЯ, Центр Активного Отдыха», Golden Staff и «МТС Украина».

С. Ященко
Предупрежден – значит вооружен.

Анализ причин неудовлетворенности сотрудников

Чтобы знать, что на уме у сотрудников, руководители и HR-ы должны не просто измерять уровень их удовлетворенности, но и понимать, чем именно они довольны, а чем – наоборот. Автор рассказывает о нескольких решениях по оценке удовлетворенности работников и их удержанию в компании (в частности, весьма неординарных, но любопытных).

Т. Скрибка

О лояльных «игреках» замолвите слово…

Есть мнение, что представители поколения Y не могут быть лояльными по определению. Автор с ним не согласна: ее опыт показывает, что «игреки» вполне способны на это, если компания соответствует их интересам и системе ценностей.

ПРАКТИКА

Р. Игнатьева

Наша сила в наших сотрудниках

Интервью с начальником отдела по управлению персоналом «ДХЛ Интернешнл Украина».

Практика: ситуация

К. Бражник

Насильно мил не будешь

К чему приводит игнорирование низкой вовлеченности и лояльности персонала? И правда ли, что влиять на такое качество сотрудника, как лояльность, компания не может в принципе (поскольку до зрелого возраста оно или есть, или его нет и никогда не будет)? Что делать, если сотрудник остается в компании – т. е. де-факто он лоялен – но давно уже не вовлечен? Над этими вопросами задумались герои HR-кейса.

Форум «Персонал» 2011: Новая ситуация в HR-менеджменте

Отчет с IX Форума для HR-директоров и руководителей компаний, прошедшего 5–6 октября в Киеве на борту теплохода Rosa Victoria и посвященного анализу актуальной ситуация в сфере управления персоналом, а также ее приоритетов и перспектив.

Итоги HR-Выборов 2011

Результаты конкурса, организованного сайтом JOB.ukr.net, Издательством HRD и программой «ПЕРСОНАЛ. КАРЬЕРА. БИЗНЕС» на телеканале «UBC» при поддержке партнера – компании Intercomp Global Services, и блиц-интервью с его победителями.

ОБУЧЕНИЕ И РАЗВИТИЕ

О. Семенюк, В. Журавлева

Обучение на рабочем месте

Опыт применения обучения on the job в компании «Крафт Фудз Украина» – практичная статья о залогах его эффективности, инструментах и процедуре реализации, разработанной для руководителей.

Точка зрения

Л. Богуш

Потенциал и угрозы корпоративной культуры

По мнению автора, корпоративную культуру нужно целенаправленно «воспитывать». Поскольку иначе она все равно сформируется – но только стихийно. А это точно не приведет компанию ни к чему хорошему.

РЫНОК ТРУДА, РЕКРУТИНГ

Е. Яковченко, Т. Баринова

Охота на «звезд». Советы по оценке кандидатов и сотрудников

Статья о том, что помогает прогнозировать эффективность, лояльность и вовлеченность кандидатов «на входе» в компанию и оценивать эти факторы, когда речь идет об уже работающем персонале.

Открыть карты: IV Всеукраинская конференция рекрутинг

Репортаж с мероприятия, которое состоялось 6–7 октября в киевском бизнес-центре «Арена Сити» и собрало под одной крышей многих «охотников за талантами».

КОНСАЛТИНГ

И. Блинова, Ю. Кадибаш

Новые HR-акценты бизнес-стратегий

Опираясь на результаты 14-го Ежегодного опроса крупнейших компаний мира, проведенного PwC в 2011 г., авторы пишут о том, какие сложности в сфере HR становятся главными вызовами для бизнесов по всему миру, а также о том, какие изменения в стратегиях по управлению персоналом планируются в ближайшем будущем.

О лютой ненависти и святой любви

Почему многим из нас искренне нравятся наши компании, мы отзываемся о них как об отличных местах для работы и развития и добровольно стремимся выполнять свои обязанности на 120 %? И почему многие ругают своих работодателей на чем свет стоит, но, тем не менее, не хотят ничего (и никого) менять? А некоторые вроде бы и не ропщут, однако и в успешности своей организации совершенно не заинтересованы? «Не мы такие, люди такие», – вздохнет кто-то. И отчасти будет прав. Вопрос только в том, кто из работодателей готов управлять ненавистью, любовью и даже безразличием своих сотрудников, а кто – нет. Именно так, потому что сегодня известно: лояльность, удовлетворенность и вовлеченность персонала можно измерять, а значит, и влиять на них тоже можно. Как раз этой теме и посвящен ноябрьский выпуск журнала «Управление персоналом – Украина».

В частности, красной нитью через многие материалы номера проходят размышления о том, какое влияние на вовлеченность персонала может оказывать вознаграждение. Здесь наблюдаются две крайности.

С одной стороны, по данным самых разных исследований, проводимых джоб-порталами и агентствами, именно адекватная и своевременно выданная зарплата наиболее важна в работодателе для подавляющего большинства.

С другой стороны, многие компании, говоря о роли денег в формировании вовлеченности, откровенно перегибают палку с занижением значимости вознаграждения. Конечно, краудсорсинг, при котором работа исполнителей часто даже не оплачивается, имеет место быть в современном мире, но и традиционную форму трудовых отношений еще никто не отменял.

Наши авторы находят золотую середину, утверждая: деньги – это важно, это основа, но одна только хорошая зарплата может обеспечить максимум удовлетворенность персонала (да и то ненадолго), но никак не вовлеченность. В данном выпуске журнала эксперты расскажут, как способность работодателей прислушиваться к голосу сотрудников влияет на результаты бизнеса – о том, к каким приятным изменениям приводят реальные действия компаний, основанные на обратной связи людей. Зададутся вопросом, можно ли спрогнозировать, насколько лояльным и вовлеченным способен стать человек, войдя в штат организации. Поделятся инструментами, которые помогают анализировать причины неудовлетворенности сотрудников, чтобы упреждать уход лучших из них.

После прочтения данного номера может возникнуть логичный вопрос: а как же быть с теми, кто не любит и не хочет работать в принципе, и вовлеченными, вероятно, не станет нигде и никогда (бывает ведь и так)? Не принимать на работу вообще? Конечно, принимать. Только, пожалуй, не в наши с вами компании.

С пожеланием

вовлеченных команд,

Екатерина Вербицкая,

главный редактор

kv@hrd.com.ua

12 октября 2011 г.

Кейс "Із чистого аркуша"

Дійові особи:

Тупталенко Тимофій Панасович – директор супермаркету «Садок» .

Мокренко Ніна Борисівна – кадровик.

Вуханський Юрій – менеджер торгового залу.

Чередник Катерина – продавець кондитерського відділу.

Волинець Федір – продавець-консультант.


– Хм… Напевно, кожен власник бізнесу погодиться, цей Кодекс законів про працю України наче дамоклів меч висить над нашими головами… Хай йому грець! – бурчав собі під ніс директор Тимофій Панасович.

І справді, існує думка, що український «трудовий талмуд» орієнтований, скоріше, на захист інтересів працівників, аніж роботодавців. Тут вам і «особливі» категорії співробітників, і охорона праці, і нормування робочого часу… Ще й створені окремі державні органи, що виконують роль «наглядача»… Роботодавцеві залишається лише зав’язнути у купі нормативних актів, які визначають, так би мовити, хто, що і кому винен у трудових відносинах.

У кожному окремому випадку порушення можуть бути як з боку керівництва, так і підлеглих, але питання у тому, наскільки серйозні збитки, адже можна довести справу і до кримінальної відповідальності…

У супермаркеті «Садок» звичайно мова не йшла про таку фатальну недбалість з боку роботодавця, але не обходилося і без локальних трудових спорів та навіть судових позовів. Недарма Тимофій Панасович нарікає на українське законодавство та, звісно, на кадровика, хоча мав би винуватити лише самого себе.

– Скажіть мені, Ніно Борисівно, і де ви таких понабирали? Аж надто розумні у нас співробітники! – запитав директор у кадровика.

– Не один місяць персонал підбирали! – з гордістю відповіла Ніна Борисівна, але потім знітилася, адже за виразом обличчя керівника зрозуміла, що цей факт директора зовсім не радує. – Виникли проблеми?

– Мав неприємну розмову з нашим старожилом – Вуханським Юрієм, який вирішив висунути претензії після стількох років відданої праці… – обурювався Тимофій Панасович.

– Звісно, було б зручно, якби усі покірними були… – зауважила кадровик, але миттю прикусила язика, розуміючи, що такі фрази директори повз вуха не пропускають.

– Юрій вже років п’ять на посаді менеджера в торговому залі працює. Не буду заперечувати, що успіхи його вражають, адже до управлінської посади «виріс» із звичайного консультанта ще в студентські роки, – з якоюсь ностальгією говорив директор, але далі із роздратуванням промовив: – Сьогодні ж заявив, що його тут недооцінюють, а тому доведеться «продати» себе конкурентам!

– Я не схвалюю його різкої позиції щодо звільнення, але й справді, варто було б переглянути наше ставлення до старих співробітників. На керівні посади ми беремо людей «з вулиці», нехай навіть висококваліфікованих, але й своїх варто мотивувати! – висловилася Ніна Борисівна.

– Зрозумійте, що персоналом має керувати людина, яка зможе об’єктивно оцінити підлеглих. А Юрій має тут і друзів і ворогів, тому я проти того, щоб він став адміністратором магазину! – директор був налаштований досить категорично.

– По правді кажучи, колишнім HR-менеджером була розроблена система підвищення співробітників, яка, до речі, була вами і затверджена… Ось тільки, хороша ідея так і залишилася на папері, – нагадала Ніна Борисівна.

– Це вже не мої проблеми… Саме ваш відділ відповідає за ці процеси… – зазначив директор.

– Справді? На моїй пам’яті, саме за вами було останнє слово щодо надання вищої посади будь-кому. Вам ніколи не заважали правила та марно прописані інструкції, – збунтувалася підлегла.

– Ви маєте рацію – тут приймаю рішення лише я, – зухвало мовив керівник, – а тому не бачити Вуханському підвищення, як своїх вух, вибачте за каламбур, – Тимофій Панасович поставив велику крапку у розмові.

***

А тим часом у торговому залі точилася жвава розмова, в голосах співробітників звучали нотки гніву та обурення.

– Нісенітниця якась! Звідки я могла знати про нові правила? Наше керівництво сотню разів на день їх змінює, але не вважає за потрібне доводити до відома персоналу нову інформацію! – розпиналася продавець Чередник Катерина.

– Повністю з тобою погоджуюсь. Яке вони мають право карати нас за порушення, про яке ми навіть не здогадуємося, – підтримав колегу Федір Волинець.

– А вираховувати ці гроші із зарплати, так би мовити, за нашою спиною, взагалі нечуване зухвальство та свавілля! – продовжувала Катерина.

– У магазині керівників більше, ніж підлеглих, але жоден не може чітко, а головне вчасно, сказати про нововведення. А от виписати догану – готовий кожен. На моїй попередній роботі, наприклад, була спеціальна дошка оголошень і усі співробітники ще звечора знали, що, скажімо, завтра необхідно підійти до управляючого та отримати оновлений бейдж із корпоративною символікою. Якщо ж планувалися більш серйозні зміни, то увесь персонал повідомляли про це заздалегідь, іноді навіть під особистий підпис! – згадував Федір.

– Якщо не помиляюсь, то роботодавець зобов’язаний інформувати підлеглих про нововведення, а якщо ні – то ми можемо спокійно ігнорувати ці правила! Проблема лише у нашій покірності. Хто в наш час без роботи ризикне залишитись? – нарікала на невтішну реальність Катерина.

– Так, звільнити зараз можуть за будь-що і працівнику жоден «зубатий» юрист не допоможе… – розмірковував її співбесідник.

– Навіщо тобі юриста наймати? А профспілка для чого? Хіба не вона покликана відстоювати права працівників? Достеменно не знаю, наскільки профспілки можуть втручатися у трудові відносини роботодавця та працівника… Які мають повноваження? – засумнівалася Катерина.

– Що ж, будемо боротись своїми силами, без арбітрів зі сторони! Зрештою, і роботодавець частіше зацікавлений у мирному вирішенні проблеми та не прагне доводити ситуацію до серйозного конфлікту, – зробив висновок Федір.


Підготувала

Тетяна Вареник

******************************************

  1. Як регулює законодавство питання підвищення по службі? Якщо в компанії є внутрішній документ, який регулює це питання, то чи несе відповідальність роботодавець, який не виконує умови такого документу?
  2. Чи може роботодавець притягнути до відповідальності співробітників за порушення корпоративних правил у разі, якщо вони не були належно проінформовані?
  3. Яку роль відіграє профспілка у трудових відносинах? Короткий опис її повноваження щодо врегулювання трудових спорів та захисту прав працівників.
Відповіді фахівців на ці та інші питання читайте у жовтневому номері журналу "Праця і Закон".
http://hrd.com.ua/index.php/priz

Зміст номеру "Кадрове діловодство"

Н. Братаніч

Кадрові облікові документи


Т. Мєдвєдєва

Робота з трудовими книжками


Н. Дейнега

Проблемні моменти у веденні трудових книжок


К. Нікіпелова

Трудова книжка – історія життя працівника


Ю. Костенко

Зміна найменування посади


О. Орел

Документація з оформлення відрядження


О. Лапій

Тимчасовий персонал та гнучка система працевлаштування


Т. Вареник

Із чистого аркуша

Розкладемо по полицях

Прийняти, звільнити, перевести – буденні справи кадровика, які потребують акуратності, а на додачу ще й здатності запам’ятовувати та розбиратися у нюансах кадрового діловодства. З одного боку, штатні співробітники компанії мають бути під суворим обліком, з іншого, людського фактору ніхто не відміняв… Як витримати баланс між людським ставленням до робітників та безліччю вимог законодавства на всі випадки життя?.. Адже не може все відбуватися за принципом «є документ – є людина; немає документа – немає людини». Такого не буває.

Необхідність заповнювати безліч паперів, зміст яких мало чим відрізняється, – справжня бюрократична перепона. Чи можемо ми хоча б уявити, що в Україні, скажімо, буде скасовано ведення трудових книжок? Наприклад, в сусідній Росії вже давно йде мова про відміну трудових книжок – такі собі докази професійної діяльності. Не виключено, що права громадян будуть навмисне або ж мимоволі порушуватися, тому й єдиної думки не існує, а точно спрогнозувати наслідки жоден експерт не зможе. З іншого боку – у більшості країн світу такий документ взагалі відсутній, а нам дістався у спадок від радянського минулого.

А поки законодавці прийдуть до думки, що чим простіше – тим ефективніше, працівникам кадрових служб необхідно вправлятися у мистецтві оперативного оформлення наказів, заповнення бланків, ведення облікових книг, намагаючись «вписатись» у рамки робочого дня.

Експерти жовтневого випуску журналу поділилися своїми знаннями та практикою введення кадрових документів. Зокрема Надія Братаніч присвятила матеріал документам з обліку кадрів, описавши їх структуру та особливості ведення.

Достатньо уваги експерти приділили заповненню та оформленню трудових книжок (в Україні їх поки ніхто не відміняв…). Розпочала Таїсія Мєдвєдєва, яка не лише подала загальні відомості та шаблони документів, а й зупинилася на основних помилках, що найчастіше трапляються під час внесення записів до трудових книжок. Доповнила колегу Наталія Дейнега статтею про особливості заповнення трудових книжок окремих категорій працівників: студентів, працівників у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності (ФОП), тих, хто працює за сумісництвом. Безліч нюансів має процес внесення змін до трудових книжок, а також процедура видачі дублікату трудової книжки (вкладишу до неї). У тому числі, Наталія розповіла про відповідальність особи, винної у неправильному оформленні кадрових документів. Завершується ця своєрідна «трилогія» матеріалом Катерини Нікіпелової, яка подала інформацію про оформлення трудової книжки працівника при роботі в іноземних представництвах в Україні, і нарешті розповіла про те, як безболісно «віддати» цей документ при звільненні.

Консультант з кадрових питань Юрій Костенко не оминув тему зміни найменування посади, що нерідко викликає труднощі у кадровиків-початківців. Ольга Орел розтлумачила особливості оформлення та заповнення документів, необхідних для відрядження.

Співпраця із т. зв. тимчасовими працівниками сьогодні явище не нове, але, враховуючи відсутність законодавчого врегулювання оформлення такого персоналу, стаття Оксани Лапій стане у нагоді. Автор зробила акцент на ризиках для роботодавця, який наймає таких працівників.


Із побпжпнням порядку у справах,
Тетяна Вареник,
відповідальний редактор