Розкіш довіри

«Справжня відповідальність буває тільки особистою. Людина червоніє одна», –сказав свого часу письменник Фазіль Іскандер. Отже, якщо ви хочете отримати якісно виконану роботу, то співробітникам необхідно наголосити: відповідальність за успіх або провал ляже саме на їхні плечі. Працівники мають розуміти, що персональна помилка може призвести до колективної поразки. При цьому вітчизняна практика свідчить, що кращий сценарій розвитку подій в такому випадку – коли компанія звертається до чітко прописаних посадових обов’язків у трудовому договорі чи контракті, а також до домовленостей між керівниками та підлеглими щодо задач, які необхідно вирішити. Гірший сценарій – пошук «крайніх», яким може загрожувати навіть звільнення (не завжди вмотивоване). На жаль, останній варіант розвитку подій – не рідкість для наших компаній. Виною тому – розмиті рамки відповідальності…

У цьому контексті вбачається цікавим досвід сусідньої Росії. Так, Російська академія народного господарства та держслужби при президентові РФ провела експертне опитування серед 218 респондентів з числа керівників організацій і служб управління персоналом, представників органів влади, громадських організацій та науковців. У результаті дослідження були з’ясовані основні чинники, які впливають на звільнення або на кар’єрне просування співробітника. Цікаво, що найбільше звільнень зафіксовано через безвідповідальність і халатність – 59,6 %, далі йдуть порушення трудової дисципліни і внутрішнього розпорядку – 47,7 %, необхідність призначення «своєї» людини – 46,8 %, низький рівень професіоналізму – 34,4 %.

Наведені цифри – достатньо вагомий аргумент, щоб почати ретельніше відбирати кандидатів та не поповнювати свої ряди хоч і розумними, але ненадійними. Сьогодні роботодавці воліють перестрахуватись. Про це свідчать результати опитування, проведеного службою досліджень HeadHunter. У разі якщо резюме не містить рекомендацій і контактів для їх отримання, більшість роботодавців все ж вимагають від шукачів надати їм таку інформацію: 23 % просять про це завжди, 41 % відповіли, що вдаються до цього іноді, 36 % – ніколи не просять надавати їм рекомендації з попереднього місця роботи. Якщо ж кандидат надав резюме з рекомендаціями, 72 % повідомили, що скористаються зазначеними контактами, аби перевірити інформацію. Водночас 28 % представників роботодавців сказали, що зазвичай вони не звертаються за рекомендаціями за вказаними в резюме координатах.

Звернемося до слів ще одного класика – Мігель де Сервантес вважав: «Довіра завжди є авансованою». Важко передбачити дії співробітника, особливо якщо ще вчора він був зразковим. Саме тому законодавством передбачена дисциплінарна, адміністративна та навіть кримінальна відповідальність за нанесення підприємству матеріальних збитків та недотримання письмових домовленостей. Ці аспекти аналізують експерти журналу: Денис Ванаш у вступній статті про матеріальну відповідальність та Наталія Дейнега, яка зупинилася на укладенні договорів про повну матеріальну відповідальність – як індивідуальну, так і колективну (бригадну). Законодавчі нормативно-правові акти автори проілюстрували прикладами із судової практики.

У вигляді невеликих кейсів побудував свою статтю Володимир Губенко, який розглянув звільнення через прогул та винесення доган. Експерт вказав на основні помилки, допущенні роботодавцем при розірванні трудових відносин.

Світлана Кузнєцова розповіла про відповідальність працівників за розголошення державної таємниці. Надія Вороницька-Гайдак розкрила питання моральної шкоди, зокрема нанесення збитків діловій репутації компанії, особливості стягнення компенсації.

Павло Грушко та Анна Синиця зазначили податкові аспекти оплати роботодавцем навчання своїх співробітників, а також умови відшкодування останніми таких витрат. Юлія Черкашіна підняла питання захисту персональних даних працівників та відповідальність за їх розголошення.

Із побажанням вдалого пошуку сумлінних співробітників,

Тетяна Вареник,

відповідальний редактор,

ia@hrd.com.ua