Дійові особи:
Долинський Петро Петрович – директор кол-центру «На зв’язку».
Марина Василівна – кадровик.
Ольга – оператор кол-центру.
Олександр – оператор кол-центру.
Заклопотана Ольга в переддень Нового року, як і решта люду, бігала з магазину в магазин, планувала накупити продуктів та встигнути приготувати щось до свята, адже гостей запросила багато, а часу залишилося зовсім мало. У торгових центрах, наче в мурашниках, – людей не злічити, всі метушаться, бігають, телефонують: «Об 11 буду в тебе, не хвилюйся, цього року не спізнюся!» – радісно викрикував чоловік біля входу. «Який тортик купувати, люба?» – стоячи перед кондитерським відділом, запитував розгублено молодий чоловік. «Ні, я таксі викличу, не хвилюйся», – чувся голос жіночки, яка стояла у черзі.
Наповнивши свій кошик досхочу, Ольга вирушила до каси, пробитися до якої було не так вже й просто.
– Чоловіче, ви не могли б мене пропустити? Тут у всіх такі кошики переповнені, а в мене лише хліб та молоко, чекатиму довго… Жіночко, якщо ваша ласка, я швиденько проскочу, – проривався молодий чоловік все ближче до каси. «Так»: чув у відповідь хлопчина та наполегливо прямував далі. Наблизився до Ольги.
– Дівчино, ви …
– Ні, – перебила Ольга хлопця, – я теж поспішаю! – та закінчила вже свою думку з усмішкою на вустах.
– Сашко, ти?!
– Олько, привіт, оце так несподіванка!
– А ти з нашої останньої зустрічі добряче знахабнів, – вже жартувала вона із ситуації, яка ще хвилину тому її дратувала.
– Поспішаєш? – поцікавилася дівчина.
– Якщо чесно – не дуже, – відповів хлопець.
Після відповіді молодика, реакція людей у черзі кардинально змінилася. Договорити вирішили в кафе, що розташувалося неподалік.
***
– Ну ти як, Олечко? – поцікавився хлопчина вже в спокійній обстановці.
– Працюю оператором, проте вже в іншому кол-центрі. Одразу після скорочення почала шукати роботу. Намагалася влаштуватися в різні організації на соліднішу посаду – та не взяли, – розчаровано промовила Оля.
– Ти – молодець. Уявляєш, а я досі не працевлаштувався, а вже дев’ять місяців минуло. У людей свято – Новий рік, а я зводжу кінці з кінцями, а в мене ж сім’я: син, дружина скоро йде у декретну відпустку.
– Так, справи кепські… Можу запитати у своїх, чи потрібен їм оператор кол-центру. Було б непогано працювати на тих же посадах, але в іншій організації. Еге ж?
Олександр погодився – не було вибору.
– До речі, не знаю, правда чи брехня, але чула, що «На зв’язку» знову проводять набір працівників після скорочення… Мабуть, справи пішли вгору. Можна зайти або зателефонувати та поцікавитися, але вже після свят, – на цьому і зійшлися.
Потеревенивши з годинку, колишні колеги пересвідчилися у тому, чи збереглися контактні номери телефонів, та попрощалися.
***
У кол-центрі «На зв’язку» давно не було такого пожвавлення. Директор Долинський Петро Петрович відчував гордість за свою компанію і за себе. Витягнув бізнес з такої ями, зараз набирають людей у два нових офіси. Швидко оговтався та вчасно почав щось робити для того, щоб не покласти край тому, що будувалося не один рік. Одинадцять місяців минуло з того часу, як працівникам повідомили, що частину штату скоротять. Як зараз перед очима у директора стояли працівники, яких скорочували: хто зі сльозами на очах залишав компанію, хто лаявся, сперечався, хто мовчки збирав речі та йшов.
– Марино Василівно, пам’ятаєте, дівчинка у нас працювала оператором ще до скорочення… якщо я не помиляюся – Оля. Дуже старанна, відповідальна, наполеглива, що важливо для такої посади. Пам’ятаєте її?
– Гадаю, що Ольчика пам’ятають всі, хто з нею працював, – хороша працівниця, а людина яка!..
– Марино, зателефонуйте їй та запитайте, чим зараз займається, – для нас же краще взяти перевірену людину, відмінного працівника, аніж ще одного новачка.
– Обов’язково, Петровичу, обов’язково. Сьогодні ж це зроблю, – пообіцяла кадровик та озвучила низку питань, які потрібно було вирішити разом із шефом.
***
Новорічні свята для Олександра пройшли не так весело як хотілося, підбадьорив його дзвінок колишньої колеги:
– Привіт, Сашко.
– Радий чути, Олю!
– Можеш говорити, довго не затримаю?.. Уявляєш, мені з «На зв’язку» телефонувала кадровик Марина, пам’ятаєш?! Запитувала, чи працюю зараз, та чи не хотіла б зайняти попередню посаду, – коротко розповіла дівчина. – Тобі поки не пропонували?
– Ні, а ти гадаєш, повинні?
– Я думала, що вони вже всіх працівників, яких скоротили, продзвонили, – здивувалася. – Запитувала у своїх, чи є вакансії, відповіли, що ні, – продовжила дівчина. – А з приводу ситуації, що склалася, кадровик сказала, що можливе поворотне прийняття на роботу. Тобто в тебе є шанс.
Підготувала
Катерина Гарманчук
1. Кого в першу чергу повинні поворотно прийняти на роботу (кому надається переважне право)?
2. Опишіть процедуру оформлення поворотного прийняття на роботу працівника (зокрема, після скорочення).
3. Чи повинен попереджати власник звільнених співробітників про те, що знову проводиться набір працівників аналогічних кваліфікацій? Чи існує відповідальність за непопередження?
4. Що говорить проект Трудового кодексу України з приводу попередження працівників про поворотне прийняття на роботу?
5. Яким чином працівник в суді може відстояти своє право на поворотне прийняття на роботу?
Комментариев нет:
Отправить комментарий