15 июля 2013 г.

Кейс "Кращий серед кращих"

Дійові особи:

Якуб Антон Тимофійович – директор рекламного агентства «Бест креатив».
Міла Дмитрівна – кадровик.
Борис – новопризначений начальник творчого відділу.
Михайло – агент рекламний.
Людмила – менеджер з реклами.

Кажуть, для того, щоб дисциплінувати працівника, потрібно його заохотити. Деякі роботодавці не переймаються цими питаннями, а дарма, адже навіть невеличка над­бавка до зарплати або просто хороше слово творять дива. Деякі компанії можуть дозволити собі час від часу за певні успіхи в роботі підвищувати працівникам зар­платню, виплачувати премії, надавати пільги, просувати по кар’єрі. А в деяких керівники не шкодують усних похвал, щоб мотивувати працівників працювати краще.
Раніше Антон Тимофійович Якуб не практикував заохочення працівників свого рекламного агентства. Бізнес у чоловіка хоч і був прибутковий, проте на працівниках це ніяк не позначалося. Все банально – підлеглі отримували фіксовану ставку, на яку все частіше скаржилися, натякаючи на звільнення. Скаржилися, але продовжували працювати. Аби покращити своє фінансове становище, іноді працювали на конкурентів. Дізнавшись, що половина підлеглих все більше часу та робочих ресурсів витрачає на конкурентів, директор почав бити на сполох.
– Потрібно втримати хоча б найкращих! – галасував директор, покликавши кадровика Мілу Дмитрівну на розмову тет-а-тет. Жінка була мудра, часто радила директору, по старій дружбі, як бути в непростих ситуаціях.
– Не хвилюйтеся, Тимофійовичу. Зараз все обговоримо та владнаємо, – спокійно та впевнено відповідала жінка, її реакція ще більше дратувала чоловіка.
– Знову будеш говорити про підвищення заробітної плати? Я твої поради добре знаю, – знервовано говорив чоловік, який волів не чути вкотре те, що вже чув сотню разів.
– Пане Антоне, але ж ви повинні розуміти, без грошей навряд чи вдасться втримати таких працівників, як Мишко та Людмила. Вони молоді, їм нема чого триматися за нас. З такими світлими головами вони ой як швидко знайдуть нове місце роботи! Це Борис залишиться, бо немає вибору, він під вашим крилом. Хоча працівник так собі. Я б на вашому місці вже давно його звільнила. Догану не одну має,  – розійшлася жінка. Хотіла продовжувати, проте директор не любив, коли його повчають, та вмить зупинив жінку.
– Та перестань обливати брудом Бориса! Я знаю, що він такий собі працівник, але ж перед впливовими знайомими незручно. Не можу його звільнити. Коли ти вже це затямиш?! А тепер до справи, бо зачепила за болюче, говоритимемо-говоритимемо – так нічого і не вирішимо, – чоловік добре знав, як втихомирити жінку. Цього разу прийом теж подіяв.
– Є ще один спосіб про який я теж не раз говорила, але ж ви зараз знову відхилите пропозицію, навіть не дослухаєте.
Чоловік показово мовчав, чекаючи на оголошення ідеї.
– Мінімум матеріальних затрат – максимум віддачі від підлеглих, – сказала невпевнено Міла, озвучуючи пропозицію, яка лунала в цьому кабінеті далеко не вперше. – Потрібно заохотити працівників!
– Я так і знав, – промовив директор. – Говори вже. За інтонацією було зрозуміло, що чоловік все ж таки наважився на зміни.
***
Рівно через місяць весь творчий відділ рекламного агентства «Бест креатив» був нагороджений почесними грамотами. Після офіційної частини на честь такого свята влаштували пишне частування. Працівники навіть мали можливість прийти на святкування зі своїми сім’ями. Нагородження почесними грамотами, оголошення подяки творчому відділу, виплата грошових премій окремим працівникам, присвоєння звання найкращого працівника – все було в програмі дня. Проте не всі оцінили старання боса.
Менеджер з реклами Людмила та рекламний агент Михайло в курилці активно обговорювали ситуацію, яка вразила всіх.
– А Боря наш – кращий серед кращих! З художника – до начальника відділу. Ось так потрібно працювати! – з іронією та образою в голосі промовила Людмила. – Він і художник був нікудишній, а начальник відділу з нього який? Страшно подумати. А ти чув, ти чув? Йому ще й премію вручили!
– Не засмучуйся, Людко, як і домовлялися – перейдемо в іншу фірму, нас вже там давно чекають. А тут нехай Борис працює.
– Так, проте шкода згаяного часу, можливо, в іншій фірмі вже обіймала б більш престижну посаду.
В цей час до курилки забігла кадровик Міла та почала всіх скликати на фуршет:
– На вас шеф стільки грошей витратив, а ви ще й носом крутите, – відповіла жінка на відмову Михайла та Людмили. Кадровик раділа як ніколи – вона отримала від фірми путівку на море.
Підготувала
Катерина Гарманчук

1. Які існують види, підстави заохочення працівників? Який порядок надання заохочення співробітникам?
2. Хто повинен приймати рішення про відзнаку того чи іншого працівника? Які критерії оцінки працівників?
3. Які особливості оформлення та виплати грошових премій працівникам?
4. Відомо, що строк дії догани – один рік. Скажіть, будь ласка, якщо працівника було переведено на іншу посаду – вона скасовується чи продовжує діяти?
5. Як можна при заохоченні одних працівників не демотивувати інших? Як би ви порадили вчинити керівнику рекламного агентства?

Відповіді на ці та інші запитання читайте у

Комментариев нет:

Отправить комментарий