26 ноября 2010 г.

Життєва ситуація: Прúкрий випадок

Дійові особи:

Руданський Андрій Олександрович – директор деревообробного підприємства «Лісопром»

Вітьковський Олег Сергійович – керівник деревообробного цеху

Остапенко Софія Григорівна – кадровик

Бороданський Михайло – верстатник

У кабінетах «Лісопрому» стояв гамір: колеги занепокоєно обговорювали нещасний випадок, що стався нещодавно у деревообробному цеху. Вже півтора року Михайло Бороданський працює там на посаді верстатника. Здавалося б, досвідчений працівник. Але ж ніхто не застрахований від вибриків долі… В його обов’язки входить прийом деталей для обробки на деревообробних верстатах, встановлення різального інструменту, стругання деталей і профілювання заготівель на стругальних верстатах. Робота досить небезпечна, потребує уважності та відшліфованих навичок. Але навіть незважаючи на регулярне проведення інструктажу з техніки безпеки на робочому місці, щоденну перевірку устаткування та інструментів, сталася прикрість. Через необережність робітника пилка верстата серйозно пошкодила йому руку. Медики наклали шви і відправили горе-працівника на лікарняний.

Кадровик викликала до себе в кабінет керівника деревообробного цеху.

– Доброго дня, Олег Сергійович! Дякую, що зайшли. Хочу поговорити з приводу інциденту з вашим підлеглим, – почала неприємну обом розмову Софія Григорівна.

– Я також хотів би порадитись, тому що ситуація досить неоднозначна, – відповів співрозмовник і витримав паузу. – Здавалося б, нещасний випадок стався на нашому підприємстві, у робочий час, але… Михайло зізнався, що травму отримав, виконуючи особисті справи. Заготовляв деталі для дому, сподіваючись згодом винести їх за межі підприємства. Тобто в мене виникають сумніви щодо того, як кваліфікувати цей випадок: як виробничу чи невиробнича травму?

– Гадаю, що Комісія з питань охорони праці підприємства визначить тілесні ушкодження як травму на виробництві, – впевнено висловила свою думку Софія Григорівна.

– Я теж так думаю, але чи правильним буде таке рішення? – замислився Олег Сергійович.

– Наскільки я знаю, інцидент трапився не через пошкоджене обладнання чи недотримання роботодавцем умов праці, а через особисту недбалість вашого підлеглого? – запитала кадровик.

– Виходить, що так…

– Дивно, що працівник з півторарічним досвідом так безвідповідально поводить себе на робочому місці, – засумнівалась Софія Григорівна. – А ви куди дивилися? Це ж Ваш обов’язок – наглядати за дотриманням усіх норм з охорони праці, – додала вона.

– Не бачу тут нічого дивного: досвід – це добре, але й освіта відповідна потрібна… А Бороданський прийшов до нас без жодних документів про професійну освіту. А щодо мене, то обов’язки спеціаліста з охорони праці – це лише формальність. Я навіть на відповідні курси не ходив, – пояснив Олег Сергійович.

Жінка здивовано глянула на начальника цеху:

– Як це?! І як ви це допустили?!

– А що я? Питайте в директора або своєї попередниці. І взагалі, моя вам порада: проконсультуйтесь Андрієм Олександровичем. Наскільки я розумію, головна ваша проблема – це нарахування компенсації за виробничу травму. А це вже не в моїй компетенції…

***

– Андрію Олександровичу, я можу вкрасти у вас кілька хвилин? – несміливо запитала спеціаліст кадрового відділу, зазираючи до кабінету керівника.

– Якщо терміново, то заходьте! – пробурчав той.

– Добре, я швидко. Ви ж чули, що Михайло, верстатник із деревообробного цеху, потрапив до лікарні? Я намагаюсь розібратися, яку компенсацію ми маємо йому надати.

– А чому це я маю йому щось платити? Він покалічив руку, вирішуючи свої особисті справи, а лікування – за рахунок підприємства? – обурився директор.

– Фактично, ви маєте рацію… Але для нас важливо, щоб справа не дійшла до суду, адже в такому разі збитки можуть бути більшими. Тим паче, що і в наших діях є порушення, – відповіла Софія Григорівна.

– Серйозно? А конкретніше? – зацікавився Андрій Олександрович.

– Бороданський був прийнятий на посаду верстальника, але до цього подібну роботу ніколи не виконував. Відповідно до закону, механічна обробка деревини належить до робіт підвищеної небезпеки. При прийомі на роботу підприємством були дотримані всі вимоги: наявна картка проходження медогляду, проведений вступний інструктаж та первинний інструктаж на робочому місці, до початку самостійної роботи забезпечено під керівництвом досвідчених та кваліфікованих працівників стажування молодого працівника на верстатах, а також спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Однак не врахували головного: працівники, які допускаються до виконання робіт у виробничих процесах деревообробної промисловості, повинні мати відповідну професійну підготовку. А її можна здобути лише у навчальних закладах, які мають дозволи та ліцензії встановленої форми. Моя попередниця щось наплутала або була неуважна. Або їй хтось сказав не звертати на цю «дрібницю» уваги.

Кадровик уважно подивилася в очі директора, але той їх швидко опустив.

– Але це вже не так важливо, – зітхнула жінка. – Все одно не виправиш. Але однією із причин каліцтва працівника може стати саме це порушення.

– Ви маєте рацію. Але мене все одно цікавить одне питання: чи можемо ми, у зв’язку з тим, що Бороданський частково винен у тому, що сталося, зменшити суму компенсації? І якщо так, то наскільки? – запитав директор.

– Думаю, це буде залежати від остаточного висновку створеної комісії. Але може виникнути непорозуміння з профспілкою.

– Спробуємо уникнути конфлікту. Завтра ж проведу бесіду з керівниками усіх відділів, щоб надалі не допускати таких прикрих випадків.

Софія Григорівна навіть трохи зраділа, що директор піклується про працівника, адже зізнався, що вважає цей випадок прикрим. Але він незадоволено додав:

– Компенсації, бач? І так часи складні. Де на них ще гроші брати?


Підготувала

Тетяна Вареник

  1. Чи можна трактувати описаний випадок як виробничу травму?
  2. Яку компенсацію в даній ситуації, скоріш за все, заплатить роботодавець? Чи зможе він, враховуючи обставини, виплатити неповну суму одноразової компенсації?
  3. Чи понесе відповідальність роботодавець – підприємство «Лісопром», що прийняло на роботу з підвищеним рівнем небезпеки працівника без відповідної освіти? Якщо так, то яку саме і хто за це відповідатиме?
  4. Якщо роботодавець відмовляється виплачувати компенсацію, що може вдіяти травмований працівник?
  5. Які документи необхідні підприємству, щоб виконувати роботи з підвищеною небезпекою? Якими інстанціями вони видаються?
  6. Яку відповідальність несе роботодавець, якщо спеціаліст з охорони праці не пройшов відповідного навчання?
Відповіді фахівців на ці питання читайте у №11 журналу "Праця і Закон"

Комментариев нет:

Отправить комментарий